опинитися

опини́тися / опиня́тися на Бо́жій посте́лі. Померти. Помічено, що, коли черговий віконт Горманстон опиняється на Божій постелі, довкруги замку з’являються лиси, аби вшанувати пам’ять того, хто був для них “своїм” поміж людей (З журналу).

опини́тися / опиня́тися в дурни́х (у ду́рнях). Виявитися в становищі одуреного, ошуканого і т. ін.; допустити помилки, промахи. Швидко біг: боявсь спізнитись, Щоб в дурних не опинитись (Олександр Олесь); На жаль, не раз доводилось йому опинятися в дурнях. Але минав час, і знову брався за своє (З газети).

опини́тися / опиня́тися над прі́рвою. Потрапити в безвихідне становище, бути на краю загибелі. Це, очевидно, .. сильна людина, але її викинуто з життя, вона раптом опинилася над прірвою в незрозумілих обставинах (Ю. Яновський).

опини́тися / опиня́тися на слизько́му. Вести нечесний, протиправний спосіб життя; потрапити в скрутне, неприємне становище і т. ін. Не вчаться, не працюють, невідомо чим займаються, опинившись на слизькому (З газети); Рідкодуб .. мовчки сидів, зрідка зиркаючи на замислене обличчя парубка, що опинився на слизькому (І. Кириленко).

оста́тися (лиши́тися, опини́тися і т. ін.) ні в сих, ні в тих. Потрапити в незручне, неприємне і т. ін. становище. А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш).

се́рце опини́лося в п’я́тах перев. у кого. Хтось дуже злякався. — Ану, раб Божий, постав ослона й лягай! — сказав (дяк) спокійно, з притиском, так що в хлопців серце миттю опинилося в п’ятах (Василь Шевчук).