опиряка
Опиря́ка, -ки
м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Опиря́ка, -ки
м. = упиряка. Дивиться він, аж там єсть опиряки і возять відьом туди, на ту гору. Грин. II. 77.