упиряка
Упиряка, -ки
м.
1) ув. отъ упирь. Драг. 39.
2) Упрямецъ, злой упрямецъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упиряка — упиря́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- упиряка — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- упиряка — УПИРЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що упи́р. Словник української мови у 20 томах
- упиряка — -и, ч., розм. 1》 Збільш. до упир. 2》 Лихий упертий чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови