1. Словник української мови Грінченка

опитувати

Опитувати, -тую, -єш

сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл.

1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити.

2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опитувати — опи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опитувати — (людей) розпитувати, (по черзі) питати, перепитувати; (учнів) екзаменувати, робити іспит кому; (на допиті) допитувати, б. з. брати опит. Словник синонімів Караванського
  3. опитувати — -ую, -уєш, недок., опитати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. || Викликати по черзі учнів для перевірки їхніх знань. 2》 діал. Розпитуючи, відшукувати, знаходити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опитувати — ОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з'ясування чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. опитувати — ОПИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Звертатися до однієї або кількох осіб із запитаннями для збирання певних відомостей, з’ясування чого-небудь. Словник української мови в 11 томах