1. Словник української мови Грінченка

оплаканий

Оплаканий, -а, -е

1) Оплаканный.

2) Несчастный, достойный жалости. Устино, серденько! Оплакана годинонька твоя. М. В. (О. 1862. III. 42). Весілля одгуляли оплакане. Г. Барв. 377.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оплаканий — опла́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оплаканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оплакати. || у знач. прикм. Який викликає жалість, гідний жалості; жалісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оплаканий — ОПЛА́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до опла́кати. – Хлопці, гляньте, як Піхтір історію вчить! – почув Піхтір над собою насмішкуватий голос оплаканого ним Грицька (С. Васильченко); Хороша дівчина вивчає карту На цій оплаканій колись землі (А. Турчинська). Словник української мови у 20 томах
  4. оплаканий — Опла́каний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. оплаканий — ОПЛА́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до опла́кати. — Хлопці, гляньте, як Піхтір історію вчить! — почув Піхтір над собою насмішкуватий голос оплаканого ним Грицька (Вас., І, 1959, 165); Хороша дівчина вивчає карту На цій оплаканій колись землі (Турч. Словник української мови в 11 томах