1. Словник української мови Грінченка

опукуватий

Опу́куватий, -а, -е

= опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опукуватий — -а, -е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опукуватий — ОПУ́КУВАТИЙ, а, е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглястий. Жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (І. Кириленко); Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  3. опукуватий — ОПУ́КУВАТИЙ, а, е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий. Вухата шапка-комунарка низько впала на очі, жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (Кир., Вибр., 1960, 276); Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (Кочура, Зол. грамота, 1960, 9). Словник української мови в 11 томах