опукуватий
ОПУ́КУВАТИЙ, а, е.
Трохи опуклий (у 2 знач.); круглястий.
Жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (І. Кириленко);
Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (П. Кочура).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опукуватий — -а, -е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опукуватий — ОПУ́КУВАТИЙ, а, е. Трохи опуклий (у 2 знач.); круглуватий. Вухата шапка-комунарка низько впала на очі, жовтий кожушок міцно облягає опукуваті широкі плечі (Кир., Вибр., 1960, 276); Опукуваті очі [шинкаря] байдуже зиркнули на жартівників (Кочура, Зол. грамота, 1960, 9). Словник української мови в 11 томах
- опукуватий — Опу́куватий, -а, -е = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у. Словник української мови Грінченка