опікунка
Опікунка, -ки
ж. Опекунша. Мусіла слухати старших сестер як опікунок. Левиц. І. 307.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опікунка — опіку́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- опікунка — -и. Жін. до опікун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опікунка — ОПІКУ́НКА, и, ж. Жін. до опіку́н. Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала (І. Франко); Княгиня Єва на диво швидко заспокоїлась, навіть міцно стиснула руку своїй опікунці (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
- опікунка — Опіку́нка, -нки, -нці; -ку́нки, -ку́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опікунка — ОПІКУ́НКА, и, ж. Жін. до опіку́н. Не забувала [Войцехова] як опікунка сиріт щомісяця зголошуватися до каси по пенсію, що на них припадала (Фр., VI, 1951, 167); Княгиня Єва на диво швидко заспокоїлась, навіть міцно стиснула руку своїй опікунці (Гжицький, Опришки, 1962, 56). Словник української мови в 11 томах