1. Словник української мови Грінченка

оп'яніти

Оп'яні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Опьянѣть. Драг. 288.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оп'яніти — оп'яні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оп'яніти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. || Дійти до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння. 2》 перен. Дійти до стану екстазу, самозабуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оп'яніти — ОП'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Стати п'яним; сп'яніти, захмеліти. Юрчик розбундючився... Оп'янів і лаявся (Г. Хоткевич); З радості стара як оп'яніла, їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. оп'яніти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови