1. Словник української мови Грінченка

осадити

Осаджувати, -джую, -єш

сов. в. осади́ти, -джу́, -диш, гл.

1) Сажать, посадить въ заключеніе. Злапали Швачку та й самотою, та до Львова віддали... Ой вже Швачки нема, вже го осадили в самім риночку в місті. Гол. І. 18.

2) Заселять, заселить. Вони узгряниччя людом осадили. К. Досв. 20. Моє Підгір'є назад поверну, назад поверну, лучче осажу... Ой сажав же він та три слободи: одну слободу — старими людьми... н. п.

3) Осаживать, осадить, останавливать, остановить. Як прийде злодій, так заніз доганя, а притика осаджує. Ном. № 11060.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осадити — осади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. осадити — див. осаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осадити — ОСАДИ́ТИ див. оса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. осадити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. осадити — Осади́ти, -джу́, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осадити — ОСАДИ́ТИ див. оса́джувати. Словник української мови в 11 томах