1. Словник української мови Грінченка

осада

Осада, -ди

ж.

1) Поселеніе, поселокъ.

2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у.

3) Ложа (у ружья). Балт. у.

4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.).

5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осада — оса́да іменник жіночого роду поселення; садиба рідко Орфографічний словник української мови
  2. осада — -и, ж., заст. 1》 Поселення. 2》 Поверх, ярус. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осада — ОСА́ДА, и, ж., заст. 1. Поселення. Осадчі .. закладали нові осади (І. Нечуй-Левицький); Місто старинне було – фінікійського люду осада (М. Зеров, пер. з тв. Вергілія). 2. Поверх, ярус. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді .. мурованого двоповерхового будинку (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. осада — ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Словник синонімів української мови
  5. осада — Оса́да, -ди; оса́ди, оса́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. осада — ОСА́ДА, и, ж., заст. 1. Поселення. Осадчі.. закладали нові осади (Н.-Лев., VII, 1966, 19). 2. Поверх, ярус. Пісню чути було і в домі єпископа Мелхиседека, на нижній осаді.. мурованого двоповерхового будинку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 116). Словник української мови в 11 томах