осада

ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок); Великий, на два яруси, зал фабричного Палацу культури був переповнений (В. Козаченко); — Я існую у двох світах! — гукнув (Петруня) униз, на сходовий майданчик, де віддихувався перед штурмом останнього півповерху Іван Іванович (В. Дрозд).

ПОСЕ́ЛЕННЯ (місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства), ОСА́ДА заст., СЕ́ЛЬБИЩЕ заст. Сам Посейдон у далеких тоді пробував ефіопів, — У протилежних кінцях простягались поселення їхні (переклад Бориса Тена); Єремія балакав з своїми управителями та старостами про господарство, про нові осади то над Сулою, то над Удаєм (І. Нечуй-Левицький); Розкопки в йому (Сімферополі) й біля його свідчать, що ще в останні віки перед Різдвом Христовим на цім місці було грецьке сельбище Неаполіс (Остап Вишня).

САДИ́БА (ділянка землі біля будинку, зайнята городом, садом), ДВІР, ДВО́РИЩЕ, ОСЕ́ЛЯ, ОБІ́ЙСТЯ, СЕЛИ́ТЬБА заст., ОСА́Д заст., МИ́ЗА, ҐРАЖДА́ діал., ОСЕ́ДОК діал., ОСІ́ДИЩЕ діал., ОСЕРЕ́ДОК діал. Зручне місце для садиби обрав колись його дід (А. Хижняк); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (О. Гончар); На вигоні понад балкою.. росло кілька груш і берестів: видко було, що колись була тут оселя (О. Стороженко); У неї була і хата, славна і селитьба (Марко Вовчок).