осад

ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Кучер); В келиху залишилися оденки; З паном хтось інший варив пиво, та й молоту одцурався (М. Номис). — Пор. 1. о́сад.

О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З. Тулуб); Осадок, який створюється після очищення стічних вод, містить у собі багато азоту, фосфору та інших цінних речовин (з журналу); При заправці комбайна пальним, маслом і водою рекомендується додержуватись таких правил: ..щодня перед роботою зливати відстій пального з бака (з посібника); Оденки в олії; Очищати газозбірник від смоли та фусів. — Пор. 1. гу́ща.

О́САД (неприємне почуття, що лишається після якої-небудь розмови, події, зустрічі і т. ін.), ОСА́ДОК, НА́КИП, НАМУ́Л. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад (Ю. Шовкопляс); Тепер на Безбородька найшло розслаблення, і він відчув неприємний осадок на серці (Ірина Вільде); А накип образи на Шафороста, на Морозова.. озвався таким гострим болем (Я. Баш); Хотів заговорити (Дорошенко), але неприємний якийсь намул від недавньої розмови.. не давав цього зробити (А. Головко).

ПО́ВЕРХ (частина будинку, що включає ряд приміщень, розташованих на одному рівні), ОСА́Д (ОСА́ДА) заст.; Я́РУС (у внутрішньому приміщенні театру); ПІВПО́ВЕРХ (невисокий, меншої висоти). З сіней направо й наліво йшли сходи на перший поверх (І. Франко); Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок); Великий, на два яруси, зал фабричного Палацу культури був переповнений (В. Козаченко); — Я існую у двох світах! — гукнув (Петруня) униз, на сходовий майданчик, де віддихувався перед штурмом останнього півповерху Іван Іванович (В. Дрозд).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осад — о́сад іменник чоловічого роду осадок оса́д іменник чоловічого роду поверх; садиба арх. Орфографічний словник української мови
  2. осад — ОСАД – ОСАД – ОСАДА Осад, -у. Дрібні частки твердих речовин, що осідають у якомусь середовищі, осадок; осадові гірські породи, а також переносно: осаду чаї, залишився неприємний осад від розмови. Осад, -у. 1. Те саме, що осада... Літературне слововживання
  3. осад — (у діжці) оденки, поденки; (у пляшці) гуща, фус; (на душі) НАМУЛ, іржа. Словник синонімів Караванського
  4. осад — див. оселя Словник синонімів Вусика
  5. осад — I `осад-у, ч. 1》 Дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газуватого середовища й осідають на яку-небудь поверхню. 2》 тільки одн., перен. Неприємне почуття гіркоти, що лишається після якої-небудь події, розмови і т. ін. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. осад — ОСА́Д, у, заст. 1. Поверх, ярус. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок). 2. Садиба, двір. Вже стоять покинуті двори – людські осади за Полтавою (Л. Костенко). О́САД, у, ч. Словник української мови у 20 томах
  7. осад — У, ч., див. випадати. Словник сучасного українського сленгу
  8. осад — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
  9. осад — О́САД, у, ч. 1. Дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.. Словник української мови в 11 томах
  10. осад — Осад, -ду м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = осада 4. Лохв. у. Словник української мови Грінченка