осад
О́САД, у, ч.
1. Дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню.
Майстер.. ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (Тулуб, Людолови, II, 1957, 311);
Кожна крупинка складається з багатьох мільйонів молекул. При тривалому стоянні ці частинки осідають на дно посудини і рідина стає у верхніх шарах прозорою, а на дні утворюється осад (Хімія, 7, 1956, 72).
2. тільки одн., перен. Неприємне почуття гіркоти, що лишається після якої-небудь події, розмови і т. ін.
До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, — який же гіркий залишається після цього осад! (Шовк., Людина.., 1962, 51).
3. перев. мн., Геол. Гірські породи, що утворилися на дні водойм внаслідок відкладення мінеральних і органічних речовин та їх ущільнення і зміни; осадові гірські породи.
ОСА́Д, у, заст.
1. Поверх, ярус.
Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Вовчок, І, 1955, 373).
2. Садиба, двір.
Значення в інших словниках
- осад — о́сад іменник чоловічого роду осадок оса́д іменник чоловічого роду поверх; садиба арх. Орфографічний словник української мови
- осад — ОСАД – ОСАД – ОСАДА Осад, -у. Дрібні частки твердих речовин, що осідають у якомусь середовищі, осадок; осадові гірські породи, а також переносно: осаду чаї, залишився неприємний осад від розмови. Осад, -у. 1. Те саме, що осада... Літературне слововживання
- осад — (у діжці) оденки, поденки; (у пляшці) гуща, фус; (на душі) НАМУЛ, іржа. Словник синонімів Караванського
- осад — див. оселя Словник синонімів Вусика
- осад — I `осад-у, ч. 1》 Дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газуватого середовища й осідають на яку-небудь поверхню. 2》 тільки одн., перен. Неприємне почуття гіркоти, що лишається після якої-небудь події, розмови і т. ін. 3》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осад — ОСА́Д, у, заст. 1. Поверх, ярус. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Марко Вовчок). 2. Садиба, двір. Вже стоять покинуті двори – людські осади за Полтавою (Л. Костенко). О́САД, у, ч. Словник української мови у 20 томах
- осад — У, ч., див. випадати. Словник сучасного українського сленгу
- осад — (-у) ч. Словник жарґонної лексики української мови
- осад — ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Словник синонімів української мови
- осад — Осад, -ду м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = осада 4. Лохв. у. Словник української мови Грінченка