осе

Осе

нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.

---------------

Осей, ося, осе

мѣст. = оцей.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осе — осе́ частка оце незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. осе — част. вказ., діал. Оце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осе — ОСЕ́, част. вказ., діал. Оце. Осе ж і я – що хороше ім'я (приказка); Осе і все? Ні, вона ще буде вертатись .. Я почекаю (М. Коцюбинський); Будь славна, природо за все – чи тут, чи отак, чи осе – будь славна, природо, за все (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. осе — ОСЕ́, част. вказ., діал. Оце. Осе і все? Ні, вона ще буде вертатись.. Я почекаю (Коцюб., II, 1955, 252). Словник української мови в 11 томах