1. Словник української мови Грінченка

оседок

Оседок, -дку

м. Усадьба съ хатой и хозяйственными постройками, а также, съ земельными угодьями, т. е. все недвижимое имущество хозяина — гуцула, обведенное огорожею. Шух. I. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оседок — див. оселя Словник синонімів Вусика
  2. оседок — -дку, ч. Оселя (у гуцулів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оседок — ОСЕ́ДОК, дку, ч., діал. Оселя (у гуцулів). По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (М. Коцюбинський); Он, оповита в серпанок, видніється хата. Коло неї оборіг, якась загорода для маржини – то гуцульський оседок (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. оседок — ОСЕ́ДОК, дку, ч., діал. Оселя (у гуцулів). По далеких горбах самотіли тихі гуцульські оседки (Коцюб., II, 1955, 317); Он, оповита в серпанок, видніється хата. Коло неї оборіг, якась загорода для маржини — то гуцульський оседок (Хотк., II, 1966, 311). Словник української мови в 11 томах