1. Словник української мови Грінченка

осеніти

Осеніти, -ніє

гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осеніти — осені́ти дієслово недоконаного виду починатися, наступати — про осінь; ставати осіннім рідко Орфографічний словник української мови
  2. осеніти — -іє, недок., рідко. 1》 безос. Починатися, наставати (про осінь). 2》 Ставати осіннім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осеніти — ОСЕНІ́ТИ, і́є, недок., поет. 1. безос. Починатися, наставати (про осінь). Осеніє, сумерк в полі стернями блукає, серце тужить і співає, спокою не має (Уляна Кравченко); * Образно. Конвой проводить підсудного і в залі похмурніє, осеніє. Словник української мови у 20 томах
  4. осеніти — ОСЕНІ́ТИ, і́є, недок., рідко. 1. безос. Починатися, наставати (про осінь). Осеніє, сумерк в полі стернями блукає, серце тужить і співає, спокою не має (У. Кравч., Вибр., 1958, 130); *Образно. Конвой проводить підсудного і в залі похмурніє, осеніє. Словник української мови в 11 томах