осетер
Осете́р, -тра
м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осетер — осете́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- осетер — -тра, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (З. Тулуб); Здавна Дніпро славивсь осетрами (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- осетер — Осете́р, -тра́; осетри́, -трі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м’ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах