1. Словник української мови у 20 томах

осетер

ОСЕТЕ́Р, тра́, ч.

Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою.

Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (З. Тулуб);

Здавна Дніпро славивсь осетрами (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осетер — осете́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. осетер — -тра, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м'ясом та ікрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осетер — Осете́р, -тра́; осетри́, -трі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. осетер — ОСЕТЕ́Р, тра́, ч. Велика промислова риба родини осетрових, цінна своїм м’ясом та ікрою. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242). Словник української мови в 11 томах
  5. осетер — Осете́р, -тра м. Осетръ. Рудч. Ск. II. 172. Браун. 31. Словник української мови Грінченка