оснач

Осна́ч, -ча́

м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснач — осна́ч іменник чоловічого роду, істота плотар діал. Орфографічний словник української мови
  2. оснач — -а, ч., діал. Плотар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. оснач — ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Словник синонімів української мови
  5. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах