оснач

ПЛОТА́Р (той, хто готує плоти і сплавляє їх), ОСНА́Ч діал.; ПЛОТОГО́Н, ПЛОТОВО́Д, БОКОРА́Ш діал. (той, хто сплавляє плоти). Посередині плота гурт плотарів готував на триножнику гарячий сніданок (Г. Епік); Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Словник Б. Грінченка); Тарас домовився з плотогонами вирушити вранці на плоту (О. Іваненко); Розірвались на камінні золоті хмарки, І пливуть з бокорашами в леготі ріки (Ю. Гойда).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснач — осна́ч іменник чоловічого роду, істота плотар діал. Орфографічний словник української мови
  2. оснач — -а, ч., діал. Плотар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. оснач — ОСНА́Ч, а́, ч., діал. Плотар. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  5. оснач — Осна́ч, -ча́ м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у. Словник української мови Грінченка