оснащати

ОСНА́ЩУВАТИ чим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. — Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. — Пор. 1. обладна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оснащати — оснаща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оснащати — див. оснащувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оснащати — ОСНАЩА́ТИ див. осна́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. оснащати — ОСНАЩА́ТИ див. осна́щувати. Словник української мови в 11 томах