оснащення
ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Вони чекали з Ленінграда наукове обладнання, з яким мали вирушити на дослідження верхнього Оріноко (Ю. Бедзик); Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (З. Тулуб); На заводі .. в Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Ю. Смолич); Дорожнє спорядження; Він мав налагодити весь свій водолазний обладунок (С. Голованівський); Знов ідуть на захід танки. Звірені машини боротьби і мсти, Свіжого покову, свіжої облади, Молодої сталі кремезні пласти (М. Бажан).
Значення в інших словниках
- оснащення — осна́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оснащення — ОСНАЩЕННЯ – ОСНАЩЕНІСТЬ Оснащення. 1. Постачання необхідних технічних засобів: оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням. Літературне слововживання
- оснащення — див. начиння Словник синонімів Вусика
- оснащення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. оснастити і оснаститися. 2》 Сукупність усіх необхідних технічних засобів підприємства, галузі народного господарства і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оснащення — ОСНА́ЩЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оснасти́ти і оснасти́тися. У зв'язку з оснащенням промислових підприємств швидкохідними верстатами.., вуглецеву інструментальну сталь тепер мало використовують для виробництва різального інструмента (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- оснащення — ОСНА́ЩЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оснасти́ти і оснасти́тися. Основний шлях технічного прогресу — це оснащення підприємств найбільш досконалими видами й типами високопродуктивного устаткування (Ком. Укр., 6, 1960, 30). Словник української мови в 11 томах