оснащення
ОСНА́ЩЕННЯ, я, с., спец.
1. Дія за знач. оснасти́ти і оснасти́тися.
Основний шлях технічного прогресу — це оснащення підприємств найбільш досконалими видами й типами високопродуктивного устаткування (Ком. Укр., 6, 1960, 30).
2. Сукупність усіх необхідних технічних засобів підприємства, галузі народного господарства і т. ін.
На заводі імені Лепсе у Золотоноші я був зовсім недавно, оглядав і його оснащення, і його продукцію (Смолич, День.., 1950, 115);
Промисловість царської Росії за технічним оснащенням була на дуже низькому рівні (Колг. Укр., 11, 1957, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оснащення — осна́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оснащення — ОСНАЩЕННЯ – ОСНАЩЕНІСТЬ Оснащення. 1. Постачання необхідних технічних засобів: оснащення підприємств високопродуктивним устаткуванням. Літературне слововживання
- оснащення — див. начиння Словник синонімів Вусика
- оснащення — -я, с., спец. 1》 Дія за знач. оснастити і оснаститися. 2》 Сукупність усіх необхідних технічних засобів підприємства, галузі народного господарства і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оснащення — ОСНА́ЩЕННЯ, я, с., спец. 1. Дія за знач. оснасти́ти і оснасти́тися. У зв'язку з оснащенням промислових підприємств швидкохідними верстатами.., вуглецеву інструментальну сталь тепер мало використовують для виробництва різального інструмента (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- оснащення — ОБЛА́ДНАННЯ (сукупність предметів, механізмів, приладів, пристроїв і т. ін., необхідних для чого-небудь), УСТАТКУВА́ННЯ, ОСНА́ЩЕННЯ, СПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОПОРЯ́ДЖЕННЯ, ОБЛАДУ́НОК розм., ОБЛА́ДА рідше, ОБЛА́ДНУВАННЯ рідше. Словник синонімів української мови