осокорина

Осокорина, -ни

ж. Одно дерево, осокоря. Левиц. І. 62.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осокорина — осокори́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. осокорина — -и, ж. Окреме дерево осокора; осокір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осокорина — ОСОКОРИ́НА, и, ж. Окреме дерево осокора; осокір. Ось ви .. мовчки знялись, почимчикували під тінь широковерхої осокорини (Панас Мирний); Над Михновом запала тиша. Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах
  4. осокорина — ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІР розм., ОСОКОРИ́НА розм., СОКОРИ́НА розм., ЯСОКІ́Р діал. Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Словник синонімів української мови
  5. осокорина — ОСОКОРИ́НА, и, ж. Окреме дерево осокора; осокір. Ось ви.. мовчки знялись, почимчикували під тінь широковерхої осокорини (Мирний, IV, 1955, 319); Над Михновом запала тиша. Тільки між віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (Рудь, Гомін.., 1959, 27). Словник української мови в 11 томах