1. Словник української мови Грінченка

оструб

Оструб, -ба

м. Деревянная стѣна постройки. Шух. І. 89, 90.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оструб — -у, ч., діал. Дерев'яні стіни будівлі; зруб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оструб — О́СТРУБ, у, ч., діал. Дерев'яні стіни будівлі; зруб. Із цікавістю приглядався [Олекса], як то ставлять стаї у чорногірських полонинах. Оструб, як і хатній, лиш вікон немає й стелі (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. оструб — О́СТРУБ, у, ч., діал. Дерев’яні стіни будівлі; зруб. Із цікавістю приглядався [Олекса], як то ставлять стаї у чорногірських полонинах. Оструб, як і хатній, лиш вікон немає й стелі (Хотк. Словник української мови в 11 томах