острішник

Острішник, -ка

м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острішник — -а, ч. Колода з кілками для закріплення соломи на даху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. острішник — ОСТРІ́ШНИК, а, ч. Колода з кілками, що утримує солом'яну або очеретяну покрівлю. Словник української мови у 20 томах
  3. острішник — Острі́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)