острішник
ОСТРІ́ШНИК, а, ч.
Колода з кілками, що утримує солом'яну або очеретяну покрівлю.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- острішник — -а, ч. Колода з кілками для закріплення соломи на даху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- острішник — Острі́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- острішник — Острішник, -ка м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ. Словник української мови Грінченка