осідлий

Осідлий, -а, -е

Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осідлий — -а, -е, діал. Осілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осідлий — ОСІ́ДЛИЙ, а, е. Те саме, що осі́лий 2, 3. Я пізнав життя осідле І всі радощі його (І. Франко); Зараз циганів чимало з'явилось, на осідле життя їх переводять (О. Словник української мови у 20 томах