осідлий

ОСІ́ДЛИЙ, а, е.

Те саме, що осі́лий 2, 3.

Я пізнав життя осідле І всі радощі його (І. Франко);

Зараз циганів чимало з'явилось, на осідле життя їх переводять (О. Гончар);

Біля великої ополонки, завбачливо прорубаної дослідниками в льоду водойми, збирається безліч пернатих – осідлих і перелітних (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осідлий — -а, -е, діал. Осілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осідлий — Осідлий, -а, -е Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних. О. 1861. VII. 2. Словник української мови Грінченка