осідлий
ОСІ́ДЛИЙ, а, е.
Те саме, що осі́лий 2, 3.
Я пізнав життя осідле І всі радощі його (І. Франко);
Зараз циганів чимало з'явилось, на осідле життя їх переводять (О. Гончар);
Біля великої ополонки, завбачливо прорубаної дослідниками в льоду водойми, збирається безліч пернатих – осідлих і перелітних (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me