оттим

Отти́м

нар. Поэтому. Оттим би то, панове, треба людей поважати. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оттим — отти́м сполучник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. оттим — спол., заст. Отим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оттим — Отим, тим Словник чужослів Павло Штепа
  4. оттим — ОТТИ́М, спол., заст. Отим. Словник української мови у 20 томах
  5. оттим — ОТТИ́М, спол., заст. Отим. Словник української мови в 11 томах