отцей

Значення в інших словниках

1. отцей — отце́й займенник рідко Орфографічний словник української мови
2. отцей — -я, -е, займ. вказ., заст. Оцей. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отцей — ОТЦЕ́Й, я́, е́, займ., заст. Оцей. На ставі пишно лебідь плив .. – Хіба отцей біляк вас з глузду звів? (Є. Гребінка); Проти отцього почесного місця світив як сонце красен коровай (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
4. отцей — ЦЕЙ займ. вказ., ОЦЕ́Й підсил. розм., СЕЙ розм., ОСЕ́Й підсил. діал., ОТЦЕ́Й (ОТСЕ́Й) підсил. заст., ДА́НИЙ розм. Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Словник синонімів української мови
5. отцей — ОТЦЕ́Й, я́, е́, займ., заст. Оцей. Словник української мови в 11 томах