1. Словник синонімів української мови

отцей

ЦЕЙ займ. вказ., ОЦЕ́Й підсил. розм., СЕЙ розм., ОСЕ́Й підсил. діал., ОТЦЕ́Й (ОТСЕ́Й) підсил. заст., ДА́НИЙ розм. Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не зможу прочитать (В. Сосюра); — Намалюйте мені оцю ніч, — каже до Берестецького Марися Павлівна. — Настрій оцей, і нічну музику неба (О. Гончар); Сей ліс густий був несказанно (І. Котляревський); Мені здається, що віньєта може бути зв'язана не тільки з даною книжкою (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отцей — отце́й займенник рідко Орфографічний словник української мови
  2. отцей — -я, -е, займ. вказ., заст. Оцей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отцей — ОТЦЕ́Й, я́, е́, займ., заст. Оцей. На ставі пишно лебідь плив .. – Хіба отцей біляк вас з глузду звів? (Є. Гребінка); Проти отцього почесного місця світив як сонце красен коровай (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
  4. отцей — ОТЦЕ́Й, я́, е́, займ., заст. Оцей. Словник української мови в 11 томах
  5. отцей — Отце́й, отця́, отце́ мѣст. = отсей. Ном. Словник української мови Грінченка