отутечки

I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці). "Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину?" (Т. Шевченко); Чи знов рідну землю в сльозах поцілую, Чи вік протиняюсь отут по Вілюю? (П. Грабовський); І Пархім, де було вздрить, що люди чого-небудь зійшлися, то і він тутечки (Г. Квітка-Основ'яненко); — Чого се ти, Симоне, тутеньки шукаєш? (Ганна Барвінок); (Катря (вбігає задихана до хати):) Я осьдечки, бабусю, я осьде! Здорові були, бабусю! (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отутечки — оту́течки прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. отутечки — див. близько; тут Словник синонімів Вусика
  3. отутечки — присл., розм., рідко. Те саме, що отут I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отутечки — ОТУ́ТЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що оту́т¹. – Братику наш, – кажуть, – вирятуй нас, не дай нам отутечки на розпутті загинуть (О. Стороженко); – Отутечки ж вона коло мене сиділа (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  5. отутечки — Оту́течки, присл.; от ту́течки (з різн. знач.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. отутечки — ОТУ́ТЕЧКИ, присл., розм., рідко. Те саме, що оту́т¹. — Братику наш, — кажуть, — вирятуй нас, не дай нам отутечки на розпутті загинуть (Стор., І, 1957, 51); — Отутечки ж вона коло мене сиділа (Ів., Таємниця, 1959, 77). Словник української мови в 11 томах