очеретець

Очерет, -ту

м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чуб. III. 123. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Чуб. І. 106. ум. очерете́ць.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me