очеретинка
Очеретинка, -ки
ж.
1) ум. отъ очеретина.
2) Трубка изъ камыша.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- очеретинка — очерети́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- очеретинка — [очеиреитинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
- очеретинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до очеретина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- очеретинка — ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очерети́на. Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу .. Закинути [вудку] з математичною точністю під якусь далеку очеретинку .. – це було для нього звичайне діло (М. Словник української мови у 20 томах
- очеретинка — ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очерети́на. Тонку очеретинку Рибалонька зломив І з неї він сопілку Ножем собі зробив (Пісні та романси.., II, 1956, 202); Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу.. Словник української мови в 11 томах