1. Словник української мови у 20 томах

очеретинка

ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до очерети́на.

Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу .. Закинути [вудку] з математичною точністю під якусь далеку очеретинку .. – це було для нього звичайне діло (М. Рильський);

Лідія Андріївна і Наташа здавалися очеретинками в своїх чорних пальтах з довгими креповими вуалями (З. Тулуб);

* У порівн. – Хвора вона в тебе! Як віск личенько, а сама, мов очеретинка, хитається... Ну, та ми її тут швидко поправимо! (М. Старицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очеретинка — очерети́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. очеретинка — [очеиреитинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  3. очеретинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до очеретина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. очеретинка — ОЧЕРЕТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очерети́на. Тонку очеретинку Рибалонька зломив І з неї він сопілку Ножем собі зробив (Пісні та романси.., II, 1956, 202); Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу.. Словник української мови в 11 томах
  5. очеретинка — Очеретинка, -ки ж. 1) ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша. Словник української мови Грінченка