1. Словник української мови Грінченка

очкур

Очкур, -ра

м.

1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. МПр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб.

2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очкур — Очку́р: — пояс, шнур, протягнутий у верхню частину штанів [42] Словник з творів Івана Франка
  2. Очкур — Очку́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. очкур — див. ПОЯС. Словник синонімів Караванського
  4. очкур — див. вірьовка; пояс Словник синонімів Вусика
  5. очкур — -а, ч. Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. очкур — ОЧКУ́Р, а́, ч. Шнур, яким стягують в поясі шаровари або штани іншого крою. Якби вам той чорт пострічався, то у вас з переляку, мабуть, очкур би луснув (Марко Вовчок); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур (Д. Словник української мови у 20 томах
  7. очкур — вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому. Завдати неприємностей кому-небудь. (Економ:) Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко); (Михайло:) Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра!... Фразеологічний словник української мови
  8. очкур — ШНУРО́К (деталь одягу, взуття, оздоблення меблів тощо), ШНУР, ПОВОРО́ЗКА, ПОВОРО́З рідше; ОЧКУ́Р заст. (шнурок, яким стягували штани для підтримання їх). Словник синонімів української мови
  9. очкур — Очку́р, -ра́, -ро́ві; -рі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. очкур — ОЧКУ́Р, а́, ч. Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх. Якби вам той чорт пострічався, то у вас з переляку, мабуть, очкур би луснув (Вовчок, VI, 1956, 260); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку... Словник української мови в 11 томах