очкур

вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху) кому. Завдати неприємностей кому-небудь. (Економ:) Гляди, щоб ми не всипали тобі за очкур приску! (С. Васильченко); (Михайло:) Слухай, Катре, не муч мене! Щоб я більше не чув про Дмитра! Не поминай мені про нього! Тут прийдеш до тебе порозкошувати душею, впитися коханням,— а ти мені вкинеш приску за пазуху (М. Старицький).

підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.) па́ски (па́сок, ремінці́, очкурі́, пояски́ і т. ін.). Бути напівголодним, недоїдати. Ти в армії був на всьому готовому, а ми паски підтягували (С. Чорнобривець); — Люди довго підтягували ремінці, на картках перебивалися, і якщо вони витворюють зараз собі .. культ .. шлунка,— то невже ти їх станеш осуждати (осуджувати) за це? (О. Гончар); Гітлер нікому не давав вільно дихати. Він усе підпорядковував війні .. Німці тільки й знали, що затягували пояски дедалі тугіше (П. Загребельний).

як очку́р на ши́ю, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т. ін., ірон., жарт. Уживається для вираження заперечення змісту зазначених слів; зовсім не (потрібний, треба). Воно, те підслухування, правду кажучи, йому потрібне, як очкур на шию (М. Сиротюк).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очкур — Очку́р: — пояс, шнур, протягнутий у верхню частину штанів [42] Словник з творів Івана Франка
  2. Очкур — Очку́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. очкур — див. ПОЯС. Словник синонімів Караванського
  4. очкур — див. вірьовка; пояс Словник синонімів Вусика
  5. очкур — -а, ч. Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. очкур — ОЧКУ́Р, а́, ч. Шнур, яким стягують в поясі шаровари або штани іншого крою. Якби вам той чорт пострічався, то у вас з переляку, мабуть, очкур би луснув (Марко Вовчок); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур (Д. Словник української мови у 20 томах
  7. очкур — ШНУРО́К (деталь одягу, взуття, оздоблення меблів тощо), ШНУР, ПОВОРО́ЗКА, ПОВОРО́З рідше; ОЧКУ́Р заст. (шнурок, яким стягували штани для підтримання їх). Словник синонімів української мови
  8. очкур — Очку́р, -ра́, -ро́ві; -рі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. очкур — ОЧКУ́Р, а́, ч. Пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для підтримання їх. Якби вам той чорт пострічався, то у вас з переляку, мабуть, очкур би луснув (Вовчок, VI, 1956, 260); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку... Словник української мови в 11 томах
  10. очкур — Очкур, -ра м. 1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. МПр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб. Словник української мови Грінченка