1. Словник української мови Грінченка

очіпочок

Очіпок, -пка

м. Головной уборъ замужней женщины — вродѣ чепчика. Чуб. V. 11. 424. КС. 1893. V. 283. Знаю, що в Хіврі нема очіпка. Ном. № 6538. ум. очіпочок. Мил. 195.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очіпочок — очі́почок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. очіпочок — -чка, ч. Пестл. до очіпок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. очіпочок — ОЧІ́ПОЧОК, чка, ч. Пестл. до очі́пок. Бабуся в білому очіпочку, з поважним і дуже гарним старечим обличчям виглянула з вікна (Леся Українка); * Образно. Сіла перша синичка. Зелененька, з жовтим животиком, в чорнім очіпочку (П. Дорошко). Словник української мови у 20 томах
  4. очіпочок — ОЧІ́ПОЧОК, чка, ч. Пестл. до очі́пок. Бабуся в білому очіпочку, в поважним і дуже гарним старечим обличчям виглянула з вікна (Л. Укр., III, 1952, 599); *Образно. Сіла перша синичка. Зелененька, з жовтим животиком, в чорнім очіпочку (Дор., Не повтори.., 1968, 164). Словник української мови в 11 томах