очікувати

Очікувати, -кую, -єш

гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Св. Л. 222. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй. Ном. № 10520.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очікувати — очі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. очікувати — Чекати <�ждати> на, дожидати, дожидатися; (звіра) чатувати <�чигати> на; (ласки) сподіватися. Словник синонімів Караванського
  3. очікувати — див. ждати Словник синонімів Вусика
  4. очікувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, без додатка, зі спол. що, щоб. Те саме, що ждати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. очікувати — ОЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, чого, що, на кого – що і без прям. дод., із спол. що, щоб. Те саме, що жда́ти. Вже і з полудня звернуло, а вони ще не обідали – очікували на новаків (А. Свидницький); В комітеті Надводнюка очікував незнайомий чоловік (О. Словник української мови у 20 томах
  6. очікувати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. очікувати — Очі́кувати, -кую, -куєш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. очікувати — ОЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., кого, чого, на кого — що, без додатка, з спол. що, щоб. Те саме, що жда́ти. Вже і з полудня звернуло, а вони ще не обідали — очікували на новаків (Свидн. Словник української мови в 11 томах