1. Словник української мови в 11 томах

очікувати

ОЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., кого, чого, на кого — що, без додатка, з спол. що, щоб. Те саме, що жда́ти.

Вже і з полудня звернуло, а вони ще не обідали — очікували на новаків (Свидн., Люборацькі, 1955, 154);

В комітеті Надводнюка очікував незнайомий чоловік (Десняк, Вибр., 1947, 77);

Подалася [Настя] з дитиною в город одвідати Гната, котрий сидів у тюрмі, очікуючи суда (Коцюб., І, 1955, 75);

Листоноша в озерах причаївся, очікуючи ночі, щоб тікати далі (Ю. Янов., II, 1958, 204);

Вони.. нетерпляче очікували, що ж сьогодні принесе радіо з фронту (Баш, На .. дорозі, 1967, 200);

— А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 18);

Постать лягла на землю й обережно поплазувала до нафтосховища. Комсомолець стрепенувся. Причаївшись, він очікував (Донч., II, 1956, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. очікувати — очі́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. очікувати — Чекати <�ждати> на, дожидати, дожидатися; (звіра) чатувати <�чигати> на; (ласки) сподіватися. Словник синонімів Караванського
  3. очікувати — див. ждати Словник синонімів Вусика
  4. очікувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, без додатка, зі спол. що, щоб. Те саме, що ждати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. очікувати — ОЧІ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, чого, що, на кого – що і без прям. дод., із спол. що, щоб. Те саме, що жда́ти. Вже і з полудня звернуло, а вони ще не обідали – очікували на новаків (А. Свидницький); В комітеті Надводнюка очікував незнайомий чоловік (О. Словник української мови у 20 томах
  6. очікувати — ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. очікувати — Очі́кувати, -кую, -куєш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. очікувати — Очікувати, -кую, -єш гл. Поджидать, ожидать. Пішов той, а решта сидимо, очікуємо. Св. Л. 222. Першого торгу не кидайсь, а другого не очікуй. Ном. № 10520. Словник української мови Грінченка