ошукання

Ошукання, -ня, ошуканство, -ва

с. Обманъ, мошенничество. Не знала вона бідна, що то воля була не милосердної цариці, а ошуканство дряпіжних єзуїтів. Стор. МПр. 71.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ошукання — Ошука́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)