1. Словник української мови Грінченка

падалиця

Падалиця, -ці

ж.

1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно.

2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1.

3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падалиця — па́далиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. падалиця — Культурна рослина, що виростає на полі з насіння, яке потрапило в ґрунт при збиранні врожаю попередньої культури. Словник термінів з агрофітоценології
  3. падалиця — -і, ж., збірн. 1》 Плоди або листя, які опали з дерев. 2》 Незібране, опале зерно, насіння і т. ін., що залишилося на полі. || Рослина, що виросла з опалого зерна, насіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. падалиця — ПА́ДАЛИЦЯ, і, ж., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. падалиця — Па́далиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. падалиця — ПА́ДАЛИЦЯ, і, ж., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах