падалиця

па́далиця

-і, ж., збірн.

1》 Плоди або листя, які опали з дерев.

2》 Незібране, опале зерно, насіння і т. ін., що залишилося на полі.

|| Рослина, що виросла з опалого зерна, насіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. падалиця — па́далиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. падалиця — Культурна рослина, що виростає на полі з насіння, яке потрапило в ґрунт при збиранні врожаю попередньої культури. Словник термінів з агрофітоценології
  3. падалиця — ПА́ДАЛИЦЯ, і, ж., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. падалиця — Па́далиця, -ці, -цею; -лиці, -лиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. падалиця — ПА́ДАЛИЦЯ, і, ж., збірн. 1. Плоди або листя, які опали з дерев. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
  6. падалиця — Падалиця, -ці ж. 1) Осыпавшіеся плоды, высыпавшееся зерно. 2) Растеніе, выросшее изъ падалиці 1. 3) Родъ ужа? гадюка? Чуб. І. 65. Словник української мови Грінченка