1. Словник української мови Грінченка

пажерливий

Пажерливий, -а, -е

Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пажерливий — па́жерливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пажерливий — див. ненажера Словник синонімів Вусика
  3. пажерливий — -а, -е. Те саме, що ненажерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пажерливий — ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пажерливий — НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. пажерливий — Па́жерливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пажерливий — ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (Фр., VIII, 1952, 193); Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб., II, 1955, 51). Словник української мови в 11 томах