1. Словник синонімів української мови

пажерливий

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пажерливий — па́жерливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пажерливий — див. ненажера Словник синонімів Вусика
  3. пажерливий — -а, -е. Те саме, що ненажерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пажерливий — ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (І. Словник української мови у 20 томах
  5. пажерливий — Па́жерливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пажерливий — ПА́ЖЕРЛИВИЙ, а, е. Те саме, що ненаже́рливий. Серце її билося в груді [грудях], як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт (Фр., VIII, 1952, 193); Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг (Коцюб., II, 1955, 51). Словник української мови в 11 томах
  7. пажерливий — Пажерливий, -а, -е Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52. Словник української мови Грінченка