пажера

НЕНАЖЕ́РА розм. (той, хто багато їсть, любить поїсти), ЖЕРУ́Н розм., ОБЖЕ́РА розм. рідше, ЗАЖЕ́РА зневажл., ОБЖИРА́ЙЛО зневажл., ПРОЖЕ́РА підсил. розм., ПА́ЖЕРА підсил. розм., ПРО́ЖИР збірн., розм., ПРІ́РВА підсил. розм., ПРО́ЖРА збірн., розм. рідше; ЧЕРЕВОУГО́ДНИК книжн. заст. (той, хто любить багато й смачно поїсти); ТЕРЕБІ́Й розм. (той, хто добре й багато їсть); ОБ'ЇДА́ЛО зневажл. (той, хто багато їсть і об'їдає інших). — І покорм, і мед я даю так, як велить княгиня, — сердито відповіла вона братові. — А твої гридні ненажери, їм ціле говядо (бика, вола) дай, то й тоді буде мало (С. Скляренко); — А ті (варяги) собі й далі глузувати та кепкувати і лаяти наших богів за те, що вони дерев'яні і німі, а всіх нас обжирайлами та обпивайлами дражнити (П. Загребельний); (Явдоха:) Я усе поїла. (Конон:) Ач, прожеря (прожера), як тобі не завадило? (М. Кропивницький); — От матінку маю, — скаржився Денис... — Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби. Прірва якась (Григорій Тютюнник); — Де вони (діти) тільки на мою голову беруться?.. Така прожир (М. Стельмах); Лиш недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (А. Свидницький); Кожний гість — се тільки об'їдало, що норовить побільше на дурничку з'їсти та випити (Г. Хоткевич).