паз

ПАЗ (заглибина, гніздо в предметі, деталі), ФУ́ГА, ҐА́РА розм.; УТО́РИ (ВТО́РИ) мн. (у дерев'яній посудині). Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський); — Одної ночі, коли всі спали, швидко зістругав я фугу в однім стовпці комірки — виважив долотом дилину, вліз до комірки, взяв свої папери (І. Франко); Виріже (бондар) утори щільно, зіб'є туго дно (М. Рудь).

ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНА розм., ШКАЛУ́БИНА (ШКАРУ́БИНА) розм.; ЗАЗО́Р техн. (між двома прилеглими поверхнями); ПАЗ (у механізмі, машині тощо з певним призначенням). Крізь щілини пробивався місячний промінь у його темну конурку (Панас Мирний); Погас Огонь у печі, крізь шпари вітер свище (І. Франко); Була то споруда (колиба), .. до нормального життя аж ніяк не придатна... Низька, темна, повернутися ніде, ще й вітер в усі шпарини забиває (І. Муратов); В широку розколину фіртки глянув на неї білий і холодний.. дім (М. Коцюбинський); Чужинець миттю підвівся, навшпиньках підійшов до дверей, уважно зазираючи в їхні прощілини (О. Досвітній); Товсті, вікові дерева впиналися корінням у розщілини каменю й п'ялися вгору (І. Ле); Протяг свистів крізь щілину в рамі вікна і скалубину в дверях (Ю. Смолич); Тілько сумно виглядають із шкалубин прусаки (С. Руданський); Дрібне насіння трав дуже сипке й легко просипається крізь щілини й зазори машин (з журналу); Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки (М. Чабанівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паз — паз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паз — (між дощок) щілина; (у деталі) заглиблення, гніздо, рівчачок, сов. виїмка. Словник синонімів Караванського
  3. паз — -а, ч. 1》 Вузька довга щілина між недостатньо припасованими дошками, колодами і т. ін. 2》 спец. Виїмка, заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і т. ін., куди вставляється відповідний за розміром виступ іншої деталі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паз — Утора, гара Словник чужослів Павло Штепа
  5. паз — ПАЗ, а, ч. 1. Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними дошками, колодами і т. ін. Пази між колодами з обох боків були замазані глиною і побілені крейдою (з наук.-попул. літ.). 2. спец. Заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і... Словник української мови у 20 томах
  6. паз — Паз, -за; па́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. паз — ПАЗ, а, ч. 1. Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними дошками, колодами і т. ін. Я опинився в Сормові, в будинку, де все було нове, стіни без шпалер, з клоччям у пазах між колодами (Горький, Дитинство, 1947, 177). 2. спец. Словник української мови в 11 томах
  8. паз — Паз, -зу м. Пазъ. Мнж. 138. Словник української мови Грінченка