пакіл

Пакіл, -кола

м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакіл — па́кіл іменник чоловічого роду кілок Орфографічний словник української мови
  2. пакіл — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. пакіл — -кола, ч., діал. Кілок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пакіл — ПА́КІЛ, кола, ч. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Яновський); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (В. Логвиненко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  5. пакіл — КІЛО́К (груба палиця, жердина, загострена з одного або двох кінців), КІЛ, ПА́КІЛ діал., КО́ЛИК діал.; ПА́ЛЯ (перев. загострена вгорі жердина, яку в давнину використовували для виконання смертної кари); ТИНИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  6. пакіл — Па́кіл, -кола; -коли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пакіл — ПА́КІЛ, кола, ч., діал. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Янов., II, 1954, 179); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (Логв., Літа.., 1960, 173); *У порівн. Словник української мови в 11 томах